Відгук

Навіть не знаю з чого почати! Дуже багато думок. Все переплелось і смуток від прощання і радість від пройденого. Перше, що хочу сказати цитуючи вірш Дмитра Павличка Два кольори:

“Як я малим збирався навесні
Піти у світ незнаними шляхами,
Сорочку мати вишила мені
Червоними і чорними нитками.”

Цими рядками вірша, шановна пані Інна, я висловлюю свою щиру вдячність, безмежну радість Вам за вашу роботу. За цей період часу, для нашої групи для мене ви стали, наче мати, яка дала в дорогу вишите полотно, як пам’ять про свого роду дім, де ми вчилися, росли і тепер настала пора йти з під вашого крила в безкрайній, складний світ. Ви багато чому нас, мене навчили, дали неймовірні знання, зігріли материнським теплом, любов’ю, наповнили нас знаннями і дали дорогу в самостійність.

Я вам щиро вдячний , за ті кольори, які ви нам, образно кажучи, вишили в наших душах, з любов’ю їх віддали та благословили в добрий путь. Дякую вам за вас і дякую долі за можливість познайомитися з такою неймовірною людиною професіоналом. Ще раз вам дякую.