Вікторії Самусенко: Практична психологиня вищої категорії, психологиня-методистка, арттерапевтиня, психосоматологиня, кризова психологиня.

Арт терапія: чому вона працює навіть для тих, хто ставиться до неї скептично
«Знову арттерапія?..»

Таку реакцію іноді можна почути навіть від психологів. І цей скептицизм цілком зрозумілий. Коли людина звикла спиратися на логіку, аналіз, чіткі алгоритми та контроль, пропозиція намалювати свій стан, створити образ із глини або попрацювати з кольором може здаватися надто простою, «дитячою» або недостатньо серйозною.

Але арттерапія – це не урок малювання і не спосіб створити красиву картинку.
Це доказовий метод психологічної та психотерапевтичної роботи, у якому творчий процес допомагає людині виражати, досліджувати й осмислювати переживання, які не завжди легко перевести у слова.
І саме тому арттерапія може бути ефективною навіть для людей, які «не вірять у творчість» або вважають себе зовсім не креативними.

Одна з головних помилок думати, що для арттерапії потрібно вміти малювати.
🙂Не потрібно. У роботі психолога немає оцінки композиції, техніки, кольорів чи художнього таланту. Значення має не те, наскільки «гарно» людина створила образ, а те, що відбувається з нею під час цього процесу.

Лінія може бути нерівною. Малюнок незрозумілим. Колір «дивним». Фігура з пластиліну або гліни – зовсім не схожою на те, що людина хотіла зробити.
І все це може бути цінним матеріалом для аналітичної роботи.

Іноді людині важко говорити про свої почуття.
Не всі переживання легко описати словами. Людина може прекрасно розуміти ситуацію логічно, але при цьому не мати доступу до власних емоцій.

Вона говорить:

  • «Я все розумію».
  • «Я вже сто разів це аналізувала».
  • «Я знаю, чому це сталося».

Але напруження залишається. Саме тут може бути корисним робота через образ або метафору.

✅Коли людина малює страх, створює символ свого стану, працює з кольором, формою, колажем або пластичним матеріалом, вона отримує можливість висловити те, що поки що складно сформулювати.
Творчий образ стає своєрідним посередником між внутрішнім переживанням і усвідомленням.

✅Арттерапія допомагає обійти надмірний контроль
Психіка вміє захищатися. Ми можемо раціоналізувати, пояснювати, інтелектуалізувати, знаходити логічні аргументи і при цьому залишатися далеко від власних почуттів.

Особливо добре це знайоме людям, які звикли бути «сильними», багато контролювати, відповідати за інших і швидко знаходити правильні рішення.
У розмові вони можуть дуже точно пояснити, що з ними відбувається.

Але якщо запропонувати:
«Намалюйте, як зараз виглядає ваша тривога» або «Створіть образ того, що вас стримує», іноді з’являється зовсім інший неочікуваний матеріал.

Не той, який людина планувала показати. А той, який справді переживає.
Саме тому арттерапія може бути корисною там, де одних слів недостатньо.
Від внутрішнього переживання до зовнішнього образу.

Коли проблема існує тільки «всередині», вона може здаватися величезною.

  • «Я тривожна».
  • «Я невпевнена».
  • «Я вся складаюся з цієї проблеми».

✅У творчій роботі відбувається важливий процес – екстерналізація. Тривога може стати плямою на папері. Страх фігурою. Внутрішній критик окремим персонажем. Конфлікт двома образами….

І тоді з’являється психологічна дистанція.
Людина вже може сказати:
«Ось моя тривога» замість «Я і є тривога».

А якщо проблема стає окремим об’єктом, з нею вже можна щось робити: розглядати, змінювати, доповнювати, трансформувати, розміщувати на іншій відстані.
Це повертає відчуття впливу на власний внутрішній світ.
Робота з тілом і сенсорним досвідом. Психологічні переживання існують не лише в думках. Тривога може відчуватися як стискання в грудях.
Страх як напруження у животі.
Злість як жар.
Безсилля як важкість у тілі.

✅Арттерапія дозволяє включати в роботу не тільки слова, а й рух, колір, форму, фактуру, дотик, ритм.
Сам процес може допомагати людині краще помічати власні реакції:
«Коли я проводжу цю лінію, я затримую дихання».
«Я не можу натиснути сильніше».
«Мені хочеться порвати цей аркуш».
«Я весь час залишаю центр порожнім».
Для психолога це не готові «символи з універсального словника», а привід досліджувати досвід разом із клієнтом.
Важливо не пояснювати людині, що означає її малюнок, а допомагати їй самій знаходити власні сенси.

✅Безпечна дистанція від складних переживань.
Іноді говорити про травматичний або болісний досвід напряму надто важко.

Тоді образ може стати способом підійти до теми поступово. Людина може створити образ не самої події, а:

  1. свій стан;
  2. безпечне місце;
  3. межу між собою та іншою людиною;
  4. ресурс;
  5. те, що допомагає витримувати складні переживання;
  6. образ майбутнього.

Це дозволяє регулювати психологічну дистанцію та краще усвідомлювати актуальні переживання.
‘Якщо робота відбувається з травматичним досвідом, в арттерапевтичному методі це здійснюється м’яко та екологічно.

Особливо цікава арттерапія для перфекціоністів

  • «Я не вмію малювати».
  • «У мене вийде некрасиво».
  • «А як треба правильно?»

Ці фрази вже дещо розповідають про людину. Не про її художні здібності, а про те, наскільки їй складно помилятися, робити щось без чітких правил, дозволяти собі спонтанність і не знати результат наперед.

У цьому сенсі арттерапевтична робота може стати маленькою моделлю життя.
Чи можу я зробити щось неідеально?
Чи можу не контролювати кожну лінію?
Чи можу не знати, що вийде в кінці?
Чи можу я залишитися в контакті з собою, навіть якщо результат не відповідає моїм очікуванням?
Іноді саме ці питання виявляються набагато важливішими за сам малюнок.

Професійна арттерапія не зводиться до механічного трактування кольорів і символів.
Червоний колір не означає автоматично агресію.
Чорний депресію.
Великий будинок потребу в домінуванні.
Один і той самий образ може мати абсолютно різний сенс для різних людей.
Тому задача психолога не вгадати, «що означає малюнок», а допомогти клієнту дослідити його.

Наприклад:

  • «Що для вас цей образ?»
  • «Що ви відчуваєте, коли дивитеся на нього?»
  • «Яка частина малюнка найбільше привертає увагу?»
  • «Що вам хочеться змінити?»
  • «Якби цей образ міг говорити, що б він сказав?»
  • Так народжується психологічна робота.

З якими запитами може використовуватися арттерапія?

Методи арттерапії можуть інтегруватися в роботу з тривогою, емоційним напруженням, самооцінкою, внутрішніми конфліктами, переживанням втрати, кризовими станами, труднощами у стосунках, питаннями меж, ідентичності та пошуку ресурсів.

Вона може використовуватися у роботі з дітьми, підлітками та дорослими, уисіменому консультуванні.
І зовсім не обов’язково будувати всю терапію тільки на творчих методах.
Для багатьох психологів арттерапія стає одним із професійних інструментів, який можна доречно інтегрувати у різні терапевтичні підходи.

Чому психологу варто знати арттерапевтичні методи?

Професійна цінність арттерапії не в тому, щоб додати до консультації «цікаву вправу». Її цінність у можливості отримати ще один канал контакту з переживаннями клієнта.

Іноді клієнт може багато розповідати і залишатися далеко від себе. А одна проста робота з образом раптом допомагає побачити:
те, що складно назвати;
те, що людина давно не помічала;
те, що суперечить її звичній логіці;
або ресурс, який раніше залишався поза увагою.

Арттерапія в руках спеціаліста може стати тонким, глибоким і дуже живим способом роботи з внутрішнім світом людини.

Курси, які викладає Вікторія Самусенко:

“Практична психологія PRO”,
“Основи психологічного консультування” та
“МАК”.